- осудження
- -я, с.Те саме, що осуд 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осудження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
грубий — а, е. 1) Великий за об ємом і поперечним перерізом; товстий. || Який має огрядне, гладке тіло. || Який складається з окремих частин, елементів великого розміру. 2) Твердий, жорсткий, з нерівною поверхнею. •• Гру/ба ї/жа проста, важка для… … Український тлумачний словник
гудіння — I гуд іння я, с. Дія за знач. гудіти 1), 2) і звуки, утворювані цією дією. II г удіння я, с. Догана, осудження … Український тлумачний словник
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
осуд — I (вияв неґативного, несхвального ставлення до кого / чого н.), осудження, засудження, несхвалення, огуда, гана, прокляття, остракізм Пор. докір II ▶ див. догана, критика … Словник синонімів української мови
ґаніня — ня, с. Ол. Осудження … Словник лемківскої говірки